СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Ми стоїмо на порозі формування суспільства із новою свідомістю, новим світоглядом, у якому людина бачить себе його невід'ємною частиною і прагне запобігти різним глобальним змінам на планеті, забезпечити стабільний перебіг природних процесів.

КОЦЬ Сергій Ярославович

КОЦЬ Сергій Ярославович 

завідувач відділу симбіотичної азотфіксації 

Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, 

член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, 

лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, 

премій НАН України: імені М.Г. Холодного та імені Д.К. Заболотного, 

премії НААН України «За видатні досягнення в аграрній науці»

Cьогодні людство зіткнулося з безліччю негативних наслідків нераціонального використання природних ресурсів. Тривала хіміко-техногенна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва поглибила екологічні, економічні та енергетичні проблеми. Постала необхідність нового, науково обґрунтованого підходу до господарювання з метою отримання екологічно чистої, безпечної для здоров'я людини продукції.

Сучасний погляд на взаємодію людини та природи враховує кардинальні зміни у підході до вирощування культурних рослин, спонукає до пошуку та залучення у виробництво екологічно безпечних технологій, які сприятимуть високим та якісним урожаям сільськогосподарських культур, що відповідає потребам споживачів, зменшує обсяги використання хімічних речовин. У зв'язку з цим важливого значення набуває використання біологічних препаратів, зокрема на основі азотфіксувальних мікроорганізмів.

На даний час у світі широко застосовуються препарати бульбочкових бактерій, які суттєво збільшують фіксацію азоту атмосфери бобовими рослинами і підвищують їх урожайність. Ці мікроорганізми можуть щорічно засвоювати із повітря від 90 до 300 кг азоту на гектар. Біологічний азот, на відміну від азоту традиційних мінеральних добрив (аміачна селітра, сечовина), має значні еколого-економічні переваги: не забруднює довкілля та не потребує суттєвих енергетичних затрат на виробництво. Після збирання цих культур у ґрунті залишається 50–100 кг азоту на гектар. Все це позитивно впливає на урожайність наступних культур сівозміни.

Ми переконані, що очікувану віддачу від бобових рослин (як урожай, так і післядія для наступних культур) можна одержати лише за умови застосування бактеріальних добрив.

Перспективним є також використання так званих асоціативних бактерій у вирощуванні пшениці, ячменю, тритикале, проса, сорго та ін. Ці мікроорганізми теж здатні фіксувати азот, але головна їхня роль – синтез ростових сполук, що сприяють підвищенню урожаю польових культур. Стимуляція росту рослин за рахунок асоціативних мікроорганізмів відбувається як шляхом забезпечення рослини метаболітами, синтезованими бактеріями – фізіологічно активними сполуками – гормонами, вітамінами, сидерофорами та ін., які проявляють росторегуляторну та фітопротекторну (бактерицидну, фунгіцидну, інсектицидну) дію, так і за рахунок полегшення доступу рослини до поживних речовин (азоту, фосфору), що знаходяться в навколишньому середовищі. Таким чином, бактеризація спричинює активацію багатьох фізіологічних процесів у рослинній клітині, наближаючи їх до природного максимуму.

Науковий підхід, врахування новітніх досягнень біології, належна організація виробництва, обслуговування замовників та їх супровід і підтримка – ось основні принципи нашої роботи.

Практичне застосування наших розробок (проведення польових досліджень у різних географічних зонах України) забезпечує суттєве підвищення урожаю і високу ефективність виробничого процесу. Нові дослідження виявляють можливості для реалізації продуктивного потенціалу рослин у симбіозі з бульбочковими бактеріями як за оптимальних умов, так і за дії екстремальних чинників довкілля та дозволяють використовувати отримані результати для вдосконалення й переходу на якісно новий рівень технологій вирощування сільськогосподарських культур.


Зробити замовлення