ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ЗАСТОСУВАННЯ ІНОКУЛЯНТІВ НА ПРИКЛАДІ СОЇ

ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ

 

ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ

 

В Україні під посіви сої застосовують переважно класичний обробіток ґрунту, як з обертанням пласта, так і без нього. Вибір технології залежить, насамперед, від ґрунтово- кліматичної зони (кількість опадів за вегетаційний період, механічний склад ґрунту), матеріально-технічної бази господарства, фітосанітарного стану поля, попередника, особливостей сорту. Практикується також і No–Till технологія вирощування цієї культури. Проте варто зважати на те, що нульовий обробіток ґрунту слід застосовувати на легких і добре окультурених ґрунтах із низьким ступенем забур'янення. Будь-яка технологія має забезпечити максимальне вологозбереження, щільність ґрунту в межах 1,10–1,25 г/см3 , знищення бур'янів (особливо коренепаросткових), рівну поверхню поля. Це дозволить отримати дружні сходи, а витрати під час збирання будуть значно меншими.

 

СТАРТОВІ ДОБРИВА: ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВЕ ЇХ ВНЕСЕННЯ ПІД ПОСІВ

 

СТАРТОВІ ДОБРИВА: ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВЕ ЇХ ВНЕСЕННЯ ПІД ПОСІВ

 

Досліди показують, що комбіноване внесення інокулянтів та азотних добрив здебільшого не продуктивне. Фіксація азоту уповільнюється або й повністю припиняється за високого вмісту азоту в ґрунті, а фосфор та калій приводять до незначного збільшення кількості бульбочок. За даними польових випробувань, інокуляція насіння високоефективними штамами забезпечує на 0,12 т із гектара вищу надбавку врожаю зерна без внесення мінеральних добрив, аніж у поєднанні з ними. Потреба та норма внесення стартових добрив залежать від родючості ґрунту та від кількості внесених добрив під основний обробіток ґрунту з осені. Під час розрахунку норм внесення стартових добрив слід пам'ятати, що внесення азоту більше 25–30 кг/га затримує утворення бульбочок та знижує активність азотфіксації. Використання мінерального азоту у вищих дозах є фізіологічно і економічно недоцільним.

 

ДОЦІЛЬНІСТЬ ДОДАТКОВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ АЗОТНИМИ ДОБРИВАМИ ЗА УМОВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ

 

Якщо насіння сої оброблено якісним інокулянтом і висіяне у вологий ґрунт, то бульбочкові бактерії здатні фіксувати достатню для нормального розвитку рослин кількість атмосферного азоту. Проте впродовж вегетації сої необхідно проводити візуальний контроль за станом рослин та бульбочок. Якщо азотфіксація проходить активно, про що свідчить рожево-червоне забарвлення бульбочок при розтині, їх кількість становить не менше 5 шт. на рослину, а забарвлення рослин насичено-зелене, то підживлення азотом проводити немає потреби. Тільки у випадку незадовільного стану бульбочок та жовтуватого відтінку в забарвленні рослин слід провести 1–2 підживлення азотом (N30–45) у фазу бутонізації чи у період цвітіння.

 

НЕОБХІДНІСТЬ ПОВТОРНОЇ ІНОКУЛЯЦІЇ, КОЛИ РОСЛИНИ ВИРОЩУЮТЬСЯ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ

 

Бульбочки на коренях

 

Після розпаду бульбочок клітини ризобій потрапляють у ґрунт і незначна їх кількість виживає за рахунок органічних речовин, що перебувають у ньому. Але цих бактерій недостатньо для оптимальної азотфіксації наступного року. Природні ж штами ризобій ґрунту не є такими ефективними, як ті, що спеціально селекціоновані за даною ознакою для сучасних біопрепаратів, а тому не забезпечать достатньої фіксації азоту для нормального розвитку рослин сої. Для оптимального інфікування на одну насінину повинно потрапити не менше ніж 100–500 тис. клітин корисних бактерій, інакше вони не зможуть домінувати над іншими. Тому, як показала практика, економічно вигідно проводити інокуляцію високовірулентними ефективними штамами бактерій під час посіву.

 

ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСОВУВАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ: КОЛИ І ЯК ЇХ ВНОСИТИ 

 

Мікроелементи надзвичайно важливі для росту та розвитку рослин, оскільки їх наявність у доступній кількості є обов'язковою умовою інтенсивного засвоєння азоту з повітря бульбочковими бактеріями. Найважливіші з них – бор (В), кобальт (Со), і особливо молібден (Мо). Разом із тим, багаторічними дослідженнями доведено, що молібден є токсичним для ризобіальних бактерій і зменшує їх кількість на насінині, що негативно впливає на ефективність препарату. Тому не рекомендується одночасне застосування інокулянту з препаратами для оброблення насіння, що містять молібден. На ринку України існує великий вибір мікродобрив, які спеціально розроблені для бобових культур і відрізняються лише відсотковим вмістом мікроелементів та формуляцією (сухі або рідкі).

Мікроелементи у хелатній формі добре проникають через листкову поверхню, тому їх краще вносити позакоренево у фазу 6–7 листків та за 3–7 діб до початку цвітіння, а також при виявленні перших ознак їх дефіциту. Підживлення потрібно проводити рано вранці або ввечері. Норма витрати робочого розчину повинна становити 250–300 л/га. Можливе сумісне їх внесення разом із пестицидами, але перед цим необхідно провести тест на сумісність. За результатами загальновідомих досліджень, внесення мікроелементів на фоні інокуляції підвищує врожайність сої на 0,02–0,03 т/ га.

 

СУМІСНІСТЬ ІНОКУЛЯНТІВ ІЗ ПЕСТИЦИДАМИ 

 

Слід пам'ятати, що бульбочкові бактерії – це живі організми, тому деякі пестициди можуть мати токсичну дію на них. Ступінь негативного впливу залежить перш за все від діючої речовини та штаму бактерій. У ході випробувань встановлено, що за правильного застосування інокулянти сумісні з такими хімічними протруйниками: Круїзер 350 FS, т.к.с. (тіаметоксам, 350 г/л), Максим XL, т.к.с. (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил–М, 10 г/л), Апрон XL, т.к.с. (металаксил–М, 350 г/л), Вітавакс 200 ФФ, т.к.с. (тирам, 200 г/л + карбоксин, 200 г/л), Роял Фло, в.с.к. (тирам, 480 г/л), Февер, т.к.с. (протіоконазол, 300 г/л). Не допускається обробка пестицидами, що містять у своєму складі ртуть.

 

ЧИ ВАРТО ПЛАНУВАТИ ВНЕСЕННЯ ФУНГІЦИДІВ ПО ВЕГЕТАЦІЇ?

 

Особливо небезпечними є збудники хвороб на полях, де бобові вирощуються як монокультура. Найпоширенішими хворобами, які завдають великої шкоди посівам та різко знижують урожайність, вважаються бактеріоз, аскохітоз, антракноз та фузаріоз. Для прикладу, на полях, де соя вирощується вперше у структурі сівозміни, планування внесення фунгіциду здійснюється, виходячи з фітосанітарного стану культури попередника, інфекційного навантаження ґрунту, якості посівного матеріалу та прогнозів розвитку хвороб на наступний рік. Із метою запобігання розвитку бактеріозу та кореневих гнилей рекомендовано протруювати посівний матеріал відповідними фунгіцидами. За виявлення ознак захворювання слід застосовувати двокомпонентні препарати, дозволені для використання в Україні, які містять у своєму складі діючі речовини контактної та системної дії.

 

ВПЛИВ ҐРУНТОВОЇ ВОЛОГИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ АЗОТФІКСАЦІЇ РИЗОБІЯМИ

 

Процес фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями відбувається в симбіозі з рослиною. Нестача вологи, як і перезволоження ґрунту, впливають безпосередньо на рослину, а вже потім на стан бульбочки. Тобто, однією з причин зниження активності бульбочок за водного дефіциту є не пряма дія нестачі вологи, а зниження інтенсивності фотосинтезу рослин за таких умов. Щодо умов перезволоження, то оскільки азотфіксувальні бактерії є аеробними, вони потребують достатньої кількості кисню. У результаті перезволоження знижується вміст кисню, що призводить до зниження азотфіксуючої активності. Для розвитку бульбочкових бактерій оптимальна вологість становить 60–70 % від повної вологоємності ґрунту, мінімальна – 16 %. За нижчої вологості бактерії не гинуть, а зберігаються в неактивному стані. За умов стабілізації оптимального водного режиму ґрунту відновлюється і азотфіксувальна активність бактерій.

 

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНОКУЛЯНТІВ

 

Рослини

 

Інокуляція насіння є не тільки екологічно безпечним, а й економічно вигідним технологічним прийомом. При вирощуванні сої у США фермери отримують найбільшу надбавку врожаю – 0,55–0,78 т на 1 га. Їхні європейські колеги мають дещо менші показники – 0,4–0,65 т/га. За даними українських випробувань, за несприятливих посушливих умов та на малогумусних середньокислих ґрунтах біопрепарати забезпечують можливість додатково зібрати відповідно 0,41 та 0,43 т/га. Застосування ефективних інокулянтів, вартість яких становить 80–160 грн./га, дає змогу отримати приріст врожайності не менше 0,15–0,2 т/га. За допомогою проведення нескладних математичних розрахунків, враховуючи середню закупівельну ціну товарної сої на рівні 8000 грн./т (7800–8200 грн./т), ми отримаємо в середньому 1000–1500 грн./га додаткових коштів від застосування інокулянтів. Також слід брати до уваги, що бульбочкові бактерії за оптимальних умов у середньому фіксують до 150 –190 кг/га атмосферного азоту, з якого 70–80 % соя витрачає на формування врожаю, а 35–55 кг залишається в ґрунті під наступну культуру. Вартість 1 кг азоту становить 25–30 грн. (аміачна селітра, 34,4 % коштує 10000–12000 грн./т). Тож до розрахунків, наведених вище, слід ще додати 700–1000 грн./га зекономлених коштів на азотних добривах у сівозміні. Отже, при застосуванні високоефективних інокулянтів можна отримати в середньому 1700–2500 грн./га прибутку.

 

Зробити замовлення